13 лютага пачынаюцца чытанні чацвёртага Міжнароднага паэтычнага фестывалю імя Міхася Стральцова «Вершы на асфальце» з удзелам беларускіх паэтаў і замежных гасцей, у межах якога ўжо а 21:00 ў Галерэі Ў адбудзецца вялікі выступ культавага украінскага паэта Сяргія Жадана. Літаральна знаходзячыся ў Мінску госць зрабіў колькі перакладаў вершаў беларускага класіка Міхася Стральцова. Прапануем іх вашай увазе.
“Мені здається, взаємні українсько-білоруські поетичні переклади мали б стати справою постійною, якщо не обов”язковою. Кого ще переклади нашим поетам, як не одне одного. У нас стільки спільного! А скільки поміж нами відмінного! Що ще потрібно, аби зацікавитися й узятися за роботу? Тим більше, перекладаючи білорусів, постійно стикаєшся зі знахідками та відкриттями. Поезію за це й варто любити. Додам лише, що перекладати Стрільцова – особлива насолода, оскільки маєш справу з глибиною та прозорістю,” – адзначае Сяргий Жадан.
ГЛУХОТА
Ніч. Сон не йде.
Чую, як горить сигарета,
Кинута кимось на вулиці, –
Під липу, на зсохлий пропилений діл.
Ненависті до себе
Крізь стіну не почую.
+ + +
Ти пішла,
ти чомусь пішла,
і я
став криницею без води,
став весняним кущем без листя,
але більше за все
став подібним до клітки,
яку покинув птах…
Чую, в саду чужім співає,
бачу між дерев золочену клітку.
+ + +
Тиха та пристань.
Тихої пристані
Довго чекати –
Не кожен вистоїть.
Човна зігнав хтось.
З ряду веселого
Хто це махає
Хусткою – з берега.
+ + +
Пізно вночі, доки спав,
Зірка пливла за вікном.
Тихий самотній павук
Ткав отій зірці мереживо.
Потім летів літак –
Гул його бився об шиби.
Кинув павук мережива,
На підвіконні сховався.
Тієї хвилини я
Очі розплющив, прокинувся.
Плакала зірка в пітьмі –
Ну а чому, ще вві сні
Я здогадався.
ПОМСТА
Скажіть мені,
скільки вам років:
я вам побажаю ще стільки ж,
ще стільки,
ще стільки
ну і півстільки, –
скільки,
доки не вмер,
бажали й мені.
+ + +
І збайдужіло, мов п’ятак,
Листок нам жовтень надсилає.
Нехай. Беру. Ніхто не знає,
Що можна говорити й так.
На нім пишу. Зазначив рік,
В якому травні, листопади.
Листок той рідний. Ми з доріг
Одних, і спільні наші втрати.
Рядок зненацька напишу –
Нехай летить у світ крилатий.
На прив’язь душу прив’яжу –
Разом повернемось до хати.
Листок летить у світ крилатий.
Переклад із білоруської Сергія Жадана